Auf dem Weg

Auf dem Weg zwischen gestern und morgen
wische ich meine Brille ab und schaue in den Spiegel.
Ich umarme meine Schwester und setze mich an den Tisch,
um die nächsten Stunden mit meinen Büchern zu verbringen.

Auf dem Weg zwischen gestern und morgen
mache ich mir eine Tasse Tee, bin müde.
Ich sitze am Fenster still und lasse
meine Gedanken in einen traumhaften Tanz abdriften.

Auf dem Weg zwischen gestern und morgen
rufe ich meine Freundin an und rede mit ihr von Herz zu Herz.
Und während sie mir von anderen Welten erzählt,
kritzelt meine Hand Skizzen in ein Notizbuch.

Auf dem Weg zwischen gestern und morgen
wache ich in der Nacht aus einem schrecklichen Traum auf.
Als ich durch das Fenster die Streuung der Milchstraße sehe,
bleibe ich still, um das Flüstern der Sterne zu hören.

Auf dem Weg zwischen gestern und morgen
stehe ich auf und umarme meine Schwester.
Ich lerne, zeichne, rede, lache, träume,
ich trinke Wasser, esse Brot und atme.

Es gibt kein Leben gestern
und es gibt kein Leben morgen.
Also kann man das Leben nur leben,
indem man den Weg liebt, den man geht.

Veronika Alekseenko, 16 Jahre, Zaporizhzhia
 
Дорогою

Дорогою між учора і завтра
протираю окуляри й дивлюся в дзеркало.
Обіймаю мою сестру і сідаю за стіл,
щоб провести наступні години з моїми книгами.

Дорогою між учора і завтра
стомлена, я роблю собі чашку чаю.
Сідаю біля вікна, тихо,
дозволяю своїм думкам плисти в мрійливому танці.

Дорогою між учора і завтра
я дзвоню своїй подрузі, щоб по душах поговорити.
І доки вона мені розказує про інші світи,
дряпає моя рука щось у блокноті.

Дорогою між учора і завтра
прокидаюся серед ночі від жахливого сну.
Та коли крізь вікно світло шляху Чумацького бачу,
лишаюся на місці, щоб почути шепіт зірок.

Дорогою між учора і завтра
встаю і сестру мою обіймаю,
вчуся, малюю, розмовляю, сміюся й мрію,
я п'ю воду, їм хліб і дихаю.

Нема життя учора,
нема життя завтра.
Прожити життя можна,
люблячи дорогу, якою йдеш.

Вероніка Алексєєнко, 16 років, Запоріжжя
(вільний переклад з німецької)